- авантюрник
- —————————————————————————————авантю́рникіменник чоловічого роду, істотарідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
авантюрник — рідко аванту/рник, а, ч. Те саме, що авантюрист (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
авантурник — див. авантюрник … Український тлумачний словник
авантюрниця — рідко аванту/рниця, і. Жін. до авантюрник … Український тлумачний словник
забияка — кы, ч. Ол. Авантюрник, неспокійна людина, яка шукає скрізь зачіпки, хоче битися; забіяка … Словник лемківскої говірки
секутник — ника, ч. Пр. Людина сварлива, злослива; авантюрник … Словник лемківскої говірки